Карбамід

Карбамід можна використовувати для підживлення будь-яких культур: декоративних, плодових, овочевих. Добриво містить аміачний азот, який швидше, ніж неорганічні азотні солі, засвоюється в тканинах рослини, інтенсивно використовується в біохімічних процесах, і тому його застосування ефективніше, ніж інших азотних добрив.
Під час внесення в ґрунт гранули карбамиду потрібно відразу ж заробити в ґрунт на глибину 3-4 см. У ґрунтах із високою біологічною
активністю сечовина перетворюється на вуглекислий амоній за 2-3 дні, а це з'єднання легко розкладається на повітрі до газоподібного аміаку, тобто частина азоту просто випаровується. Тому поверхневе внесення сечовини без закладення в ґрунт неефективне.
 

Чи потрібно вносити карбамід  під посадку овочевих і ягідних культур

Перед висаджуванням гранули перекопуються разом із ґрунтом із розрахунку 5-10 г/м2. Однак газоподібний аміак, виділяючись, може пошкодити молоді паростки. Тому під посіви карбамід краще внести заздалегідь, за 1-2 тижні до посівівів. Негативний ефект від впливу аміаку на молоді паростки можна практично повністю нейтралізувати під час використання калійних добрив. Водночас ефективність добрив збільшиться.
 

Підживлення багаторічних сечовини

Для підживлення багаторічних кольорів у період росту використовують 20-30 г карбаміду на 10 л води. Полив проводять із розрахунку 1 л на одну дорослу рослину.

Підживлення дерев і чагарників карбамідом

Плодово-ягідні та декоративні дерева та чагарники підгодовують один-два рази за сезон. Карбамід вносять на всій проєкції крони, розсипаючи поверхнею перед поливанням. Під час використання органічних добрив дозу карбаміду знижують на третину або навіть у пополовину. В середньому під дорослу плодоносну яблуню або грушу вносять від 150 до 250 г, під зливу — 100-140 г, під смородину — 30-40 г.
Підживлення овочевих культур: у разі використання в сухому вигляді — 5-20 г на 1 м2.
Під огірки та горох вносять не більш ніж 5-8 г/м2 сухої сечовини,

під кабачки та патисони вносять — 10-15 г/м2 сечовини,

під томати та перець — до 20 г/м2 сечовини.
Для поливання овочевих культур можна приготувати розчин: 20 г карбаміду на 10 л води. Поливають із розрахунку 1 л готового розчину на одну рослину.

Позакореневе підживлення карбамидом
У разі ознак азотного голодування в рослин, а також у разі осипання зав'язей корисно провести позакореневе підживлення карбамидом. У сечовини є перевага перед пелітрою й іншими азотними добривами: вона менше обпікає листя рослин. Витрата розчину карбаміду у разі позакореневого підживлення — приблизно 3 л робочого розчину на 100 м2.
Крони плодових дерев обприскують у концентрації не більш ніж 0,5% (50 г сечовини на 10 л води). Бажано, щоб розчин сечовини в дрібнокрапльному стані потрапляв як на верхню, так і на нижню сторону аркуша, рівномірно змочуючи його.

Для кімнатних рослин розчин сечовини для позакореневого підживлення готують із розрахунку 5-8 г карбаміду на 1 л води. Якщо в рослин дуже бліде листя (що говорить про дефіцит азоту), то на 1 л розчину потрібно додати 3 г сульфату магнію (сірно-кислий магній). Застосування сульфату магнію зменшить ризик виникнення опіків і підвищить ефективність підживлення, оскільки магній входить до складу хлорофілу.
Позакореневі підживлення проводять у ранкову або вечірню пору.

Карбамід як засіб захисту рослин

Карбамід можна використовувати й для боротьби зі шкідниками, і хворобами. Під час вступу перших теплих весняних днів (середовищева температура повітря +5 °C і вище) до початку набухання бруньок концентрований розчин сечовини (500-700 г сечовини та 50 г мідного куполісу на 10 л води) використовують для обприскування плодових дерев від шкідників, а також від парші та інших хвороб. Равесне обприскування сприяє затримці цвітіння і знижує ймовірність пошкодження квітів весняними заморожуваннями в теплолюбних культур (алича, абрикос та інші).
Для захисту яблунь від парші та інших інфекційних захворювань дерева можна обприскувати розчином (500 г сечовини на 10 л води) восени, на початку листопада.